Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Чукур О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Боб А. О. Особливості перебігу пневмоній при онкологічних захворюваннях крові [Електронний ресурс] / А. О. Боб, А. І. Хоміцька, О. О. Чукур, Л. В. Радецька, І. П. Савченко, Л. П. Боднар, О. С. Квасніцька, В. Є. Городецький // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 1. - С. 141-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_1_28 | ||
| 2. | 
Чукур О. О. Динаміка захворюваності й поширеності патології щитоподібної залози серед дорослого населення України [Електронний ресурс] / О. О. Чукур // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2018. - № 4. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2018_4_5 | ||
| 3. | 
Чукур О. О. Особливості вуглеводного та ліпідного обміну в жінок пременопаузального віку з гіпотиреозом автоімунного генезу [Електронний ресурс] / О. О. Чукур // Медична та клінічна хімія. - 2020. - Т. 22, № 3. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2020_22_3_15 | ||
| 4. |
Чукур О. О. Оцінка рівня вітаміну D і йодного статусу в жінок пременопаузального віку з автоімунним захворюванням щитоподібної залози [Електронний ресурс] / О. О. Чукур, Н. В. Пасєчко, А. О. Боб // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2020. - № 4. - С. 171-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2020_4_27 | ||
| 5. | 
Пасєчко Н. В. Прогнозування ризику виникнення клімактеричного синдрому тяжкого ступеня у жінок перименопаузного віку з гіпотиреозом [Електронний ресурс] / Н. В. Пасєчко, О. О. Чукур, А. О. Боб, А. С. Сверстюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 219-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2021_17_3_7 З кожним роком збільшується чисельність жінок, які вступають у менопаузу. У цьому віці поширеність гіпотиреозу (ГТ) досягає свого піку. Проблема клімактеричного синдрому (КС) актуальна для пацієнтів із ГТ, супутні ендокринні розлади створюють фон, на який накладаються дисгормональні фактори. Мета дослідження - запропонувати підхід прогнозування ризику тяжкого перебігу КС у жінок у перименопаузному віці з ГТ відповідно до розробленого алгоритму та математичної моделі. Для прогнозування розвитку КС було опитано 146 жінок перименопаузного віку з автоімунним ГТ. За допомогою множинного регресійного аналізу було побудовано прогностичну модель ризику тяжкого перебігу КС. За допомогою логістичного регресійного аналізу було визначено найбільш значущі мультиколінеарні фактори ризику КС: куріння, вживання алкоголю, несприятливі умови навколишнього середовища, фізична активність, наявність стресу та тривоги в анамнезі, захворювання щитоподібної залози. Побудовано кореляційну матрицю з розрахунком коефіцієнтів регресії та коефіцієнта детермінації, створено математичну модель для визначення фактора ризику прогресування КС. Прогнозовано значення фактора ризику тяжкого КС з високим ступенем ймовірності було визначено у 72 (49,32 %) жінок, із середньою ймовірністю - у 58 (39,73 %) жінок, з низькою ймовірністю - у 16 жінок (10,95 %) з ГT. Відповідність прогнозованих результатів до теоретично очікуваних у групі високого ризику зафіксовано у 104,37 %, середнього - у 94,73 %, низького ризику - у 89,65 % випадків. Висновки: розроблений алгоритм та математична модель прогнозування тяжкого КС на тлі ГТ є високоінформативними і надають змогу заздалегідь визначити контингент жінок з високою ймовірністю тяжкого КС для своєчасного здійснення відповідних профілактичних заходів. | ||
| 6. | 
Пасєчко Н. В. Чинники ризику та прогнозування метаболічного синдрому в жінок перименопаузального віку, хворих на гіпотиреоз [Електронний ресурс] / Н. В. Пасєчко, О. О. Чукур // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 4. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_4_6 Однією з головних проблем є те, що метаболічний синдром (МС) клінічно не виявляється доти, доки суттєво не порушується вуглеводний та ліпідний метаболізм, що ініціює хибне коло симптомів, які призводять до появи кардіоваскулярних захворювань, цукрового діабету, неалкогольного стеатоепатозу, порушення репродуктивної функції та низки інших захворювань. Супутні ендокринні розлади створюють тло, на яке накладаються дисгормональні та метаболічні чинники. Тому актуальним важливим завданням є правильна, а головне - вчасна, інтерпретація наявних чинників ризику метаболічних порушень у жінок перименопаузального віку із супутнім гіпотиреозом (ГТ) з метою їх корекції для запобігання або сповільнення розвитку ускладнень. Мета роботи - розробити математичну модель оцінки прогностичної значущості чинників ризику для вивчення ймовірності розвитку і прогресування метаболічного синдрому в жінок перименопаузального віку, хворих на гіпотиреоз. Для прогнозування розвитку МС обстежено 146 жінок перименопаузального віку з ГТ. За допомогою множинного регресійного аналізу побудовано прогностичну модель ризику розвитку МС. За допомогою логістичного регресійного аналізу визначено значущі мультиколінеарні чинники ризику МС: тригліцериди, тиреотропний гормон, вітамін D та обвід талії. Побудовано кореляційну матрицю з розрахунком коефіцієнтів регресії та детермінації, створено математичну модель для визначення коефіцієнта прогресування МС. Розроблена математична модель прогнозування розвитку МС має високу прогностичну точність, що підтвердила відповідність прогнозованих результатів теоретично очікуваним. Імовірність того, що у пацієнтів розвинеться МС, за попередньо спрогнозованого ризику виникнення МС становить 96,1 % (p << 0,05). Висновки: розроблена математична модель прогнозування МС на тлі ГТ є високоінформативною і надає змогу заздалегідь визначити контингент жінок з високою ймовірністю розвитку МС для своєчасного проведення відповідних профілактичних заходів. | ||
| 7. |
Радецька Л. В. Мультидисциплінарний підхід до спостереження хворого на хронічну серцеву недостатність та з коморбідною патологією – акцент на самоменеджменті [Електронний ресурс] / Л. В. Радецька, Н. І. Ярема, А. О. Боб, О. О. Чукур, І. В. Смачило // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2023. - № 2. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2023_2_14 | ||
| 8. |
Чукур О. О. Корекція тиреоїдної дисфункції та метаболічних порушень у жінок перименопаузального віку з гіпотиреозом [Електронний ресурс] / О. О. Чукур, Н. В. Пасєчко, А. О. Боб // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2023. - № 4. - С. 155-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2023_4_27 | ||
| 9. |
Радецька Л. В. Резистентна артеріальна гіпертензія з тяжкою коморбідністю (випадок з практики) [Електронний ресурс] / Л. В. Радецька, Н. І. Ярема, А. О. Боб, О. О. Чукур, А. І. Хоміцька, І. П. Савченко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2023. - № 4. - С. 209-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2023_4_37 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |